Держава забрала у власніть майно Новокраматорського машинобудівного заводу (НКМЗ). Як вона планує ним розпоряджатися, що чекати працівникам і до чого тут один з найбагатших людей Донеччини, депутат Максим Єфімов.
Верховна Рада ухвалила рішення передати майно Новокраматорського машинобудівного заводу (НКМЗ) у державну власність. Необхідність «відчудження» індустріального гіганта автор постанови про націоналізацію, Володимир Арʼєв, пояснив загрозою його втрати через можливе захоплення російськими військами. «Обладнання підприємства може бути задіяно в оборонно-промисловому комплексі», – йдеться у пояснювальній записці. А саме – для виробництва великокаліберних снарядів, компонентів артилерійських озброєнь (стволів) та новітніх вітчизняних комплексів артилерійського озброєння.
«За останні 20 років підприємство не виконало жодного воєнного заказу», – каже віцепрезидент НКМЗ Дмитро Скудар, онук президента компанії Георгія Скудара. Для обох рішення Ради стало несподіванкою. «Дізналися з новин», – каже Дмитро.
НКМЗ належить родині Георгія Скудара, що володіє 78% заводу. 22% компанії розподілені серед великої кількості міноритаріїв, жодному з котрих не належить більше 1%, каже Дмитро Скудар.
Спеціалізується на виробництві прокатного, металургійного та гірничодобувного обладнання. 2021 року НКМЗ зменшив виторг на 8,8%, до 6,5 млрд грн. На заводі площею 339 га працюють близько 8000 працівників.
До війни компанія постачала на внутрішній ринок біля третини своєї продукції. Основні клієнти на внутрішньому ринку – «Метінвест» Ріната Ахметова, АМКР Лакшмі Міттала і Ferrexpo Костянтина Жеваго. Прибуток компанії великою мірою залежав від замовлень гірничодобувних компаній пострадянського простору: 55% продукції НКМЗ експортується до країн колишнього СНД і лише 15,9% – на інші зарубіжні ринки.
З 27 лютого підприємство законсервовано і не виробляє продукцію. В лютому – березні співробітники отримували повний оклад, на що компанія витратила 60 млн грн, говорить Дмитро Скудар. Наразі працівники отримують дві третини зарплати. Грошовий потік забезпечують продажі довоєнних залишків. Щоб отримувати кошти за поставлену продукцію, компанію довелось переєструвати в Києві, оскільки іноземні банки не пропускали оплату в Донецьку область.
Унікальна процедура
Держава не націоналізує все підприємство, його акції, корпоративні права, каже керівник практики супроводу бізнесу Juscutum Дмитро Палющенко. Також держава не має права втручатись у діяльність підприємства, змінювати його керівництво.
Постанова парламенту – це рекомендація для уповноважених органів вилучити певне майно заводу та вивести його подалі від фронту, каже юрист.
Це рішення мало що змінює, «ми і так співпрацювали із Військовою адміністрацією», говорить Дмитро Скудар. Подібних рішень парламент ще не приймав, каже Палющенко. Під час воєнного стану в районах бойових дій, за його словами, примусове відчуження майна може здійснювати військове командування навіть без погодження з місцевою владою.
Скудар побоюється посилення обстрілів у звʼязку з рішенням Ради. «Тепер російські війська отримали нову ціль – важливе, як виявилося, підприємство для оборонно-промислового комплексу», – каже він. Російські війська в 30 км від Краматорська. Росіяни часто обстрілюють місто.
Навіщо Рада прийняла рішення про відчудження
Офіційно представники влади не звертались до керівництва НКМЗ з проханням передати своє майно для потреб воєнної промисловості. Неофіційно такі перемовини були. Голова військової адміністрації Донецької області Павло Кириленко та заступник керівника Укроборонпрому телефонували президенту компанії Георгію Скудару, розповідає його онук Дмитро.
Вони передали Скудару перелік обладнання, який потрібен для виробництва техніки, натомість президент компанії запропонував розгорнути виробництво на території заводу.
«Коли зі мною розмовляли на цю тему з Укроборонпрому, я сказав: будь ласка, ми готові розглянути виробництво будь-якої техніки, – розповів Георгій Скудар НВ. – Ми запропонували: давайте разом з вами на території НКМЗ за документацією, яка буде розроблена, виготовлятимемо таке обладнання без жодних витрат держбюджету».
«На цьому ці неофіційні перемовини завершились», – каже Дмитро Скудар.
Чому перемовини обірвались? Керівництво країни не хотіло ділитись з власником заводу інформацією про те, що і скільки для армії потрібно виробити, оскільки остерігалось зливу, каже співрозмовник Forbes у керівництві фракції «Слуга народу». «Тому вирішили націоналізувати майно, – каже він. – Ми не збираємось розкривати власнику, який повʼязаний з росіянами, інформацію, що нам потрібно для контрнаступу».
У відкритих джерелах немає підтверджень того, що Георгій Скудар або НКМЗ повʼязаний із керівництвом Росії. Але традиційно на Росію припадає велика частка продажів. До 2015 року, за інформацією Скудара, підприємство постачало в Росію до 60% своєї продукції, в 2021-му ця частка скоротилась до 20–25%.
Георгій Скудар – представник «червоних» директорів, фігура радянської епохи, каже керівник аналітичного відділу ІК Eavex Capital Дмитро Чурін. Він – колишній член Партії регіонів, ніколи не приховував своїх політичних переконань, виступаючи за економічне зближення з Росією. Наприкінці квітня 2014-го сепаратисти захопили завод. Вони вимагали в адміністрації два спецавтомобілі для розчищення завалів, але, не зумівши їх завести, покинули підприємство.
Фактор Єфімова
Один із основних лобістів постанови про відчудження майна – бізнесмен і народний депутат Максим Єфімов, стверджує топменеджер однієї з промислових компаній, який попросив не розкривати його ім’я. Цю інформацію Forbes підтвердив народний депутат Ярослав Железняк. «Більше за прийняття постанови виступав Максим Єфімов», – каже він.
Уродженець Петропаловська (Казахстан), Максим Єфімов став відомий через придбання конгресно-виставкового центру «Парковий» у Києві, відомого як «вертолітний майданчик Януковича». Формальним покупцем стала мати нардепа. Єфімов із середини 1990-х має стосунок до важкого машинобудування. Він є президентом і міноритарним співвласником сталеливарного заводу «Енергомашспецсталь». Її власником через кіпрську EMSS Holdings Limited є російська компанія «Атомэнергомаш», яка входить до енергомашинобудівного дивізіону держкорпорації «Росатом». В інтервʼю ЕП Єфімов казав, що володіє часткою, яка не перевищує 25%.
За даними «Схем», Єфімов є співвласником Старокраматорського машинобудівного заводу та Краматорського заводу важкого верстатобудування. Також «Енергоінвест холдинг», який повʼязують з Єфімовим, володіє 60,85% «Донбасенерго».
Чи є краматорські активи Єфімова конкурентами НКМЗ? Навряд, каже Чурін з Eavex Capital. «НКМЗ – унікальне підприємство, що виготовляє специфічне обладнання», – каже він. За його словами, зараз можна стверджувати тільки те, що держава намагається вивести унікальне обладнання подалі від лінії фронту. «Прогнозувати, що буде далі, зараз неможливо», – каже він.
Forbes телефонував Єфімову та написав йому у WhatsApp. На дзвінок він не відповів, повідомлення переглянув, але також не відповів.
Чи можна зберегти обладнання
Перевезти обладнання заводу буде важко, каже Дмитро Скудар. «Зняти невеликі верстати – не проблема, а якщо зняти великий верстат, то його вже не зібрати», – каже він.
Основне обладнання заводу неможливо вивезти, погоджується Дмитро Чурін. «Це масштабні верстати, печі, цехи, де відбувається виплавка», – каже він.
Проте частина заводу – високоточне обладнання з виробництва спеціалізованих деталей, механізмів. «Це обладнання можна вивезти і задіяти на інших заводах, зокрема на підприємствах Укроборонпрому, – каже Чурін. Скудар з цим не погоджується. «Без наших спеціалістів ніхто не зможе запустити це обладнання: точності не буде, технологічний процес порушиться», – каже віцепрезидент компанії.
Чи компенсує держава збитки власників
Власник компанії отримає компенсацію вартості вилученого майна, каже Дмитро Палющенко з Juscutum, посилаючись на відповідний закон. Частину грошей власник має отримати до вилучення майна, а повну суму – протягом пʼяти років після скасування воєнного стану. Після закінчення воєнного періоду власник може повернути своє майно за рішенням суду, якщо воно вціліло.
У 2021 році Forbes оцінював НКМЗ у $215 млн. Згідно з фінансовою звітністю підприємства за 2020 рік, вартість його активів – 7,8 млрд грн.
Forbes.ua